Среда, 20.09.2017, 19:29

Биография.ком.ua

Автобиографии знаменитых людей

Биографии » Знаменитости и личная жизнь » Зарубежные музыканты




Blur
Зарубежные музыканты:
Група "Blur" з самого початку складалася з чотирьох осіб. Точка відліку цієї історії - 1979 рік. Саме тоді Деймон Елборн зустрівся з Гремом Коксон. Хлопці з юних років захоплювалися музикою, в основному класичної.

Закінчивши школу, вони розминулися один з одним, а потім знову побачилися лише в Гоулдсмітском коледжі, в англійській столиці. Там молоді люди створили проект Seymour, який включав в себе ще Алекса Джеймса і Дейва Роунтрі. Група давала концерти і набувала популярності.

Те, що виконувалося, носило експериментальний характер - спрямування мінялися дуже часто. У листопаді 1989 року на групу звернув увагу начальник компанії Food Records Енді Росс - йому сподобалися напрацювання музикантів. У підсумку учасники проекту уклали договір.

Сталося це в березні 1990 року, в один день з іспитами в коледжі. Безумовно, Грем і Алекс зволіли коллежду договір. Серед пунктів, обов`язкових до виконання, виявився наступний - придумати іншу назву.

Так і виникла група "Blur". ЗМІ дуже прихильно поставилися до "новобранцям". Що не дивно - композиції, виконувані ними, були досить глибокими і поєднували стилі традиційних британських мелодій, психологізм від Pink Floyd, розробку звуку від My Bloody Valentine.

У жовтні 1990 року з`явився перший трек гурту, під назвою «She` s So High ». Пісня виявилася тільки на 48 позиції національного чарту, але критиками була обласкана. Взимку група часто давала концерти на маленьких майданчиках.

А в квітні з`явився наступний трек «There` s No Other Way ». Він уже добрався до восьмої позиції в чарті, хоча не ніс у собі нічого експериментального. Групу покликали на елітне шоу Top Of The Pops. Тепер їх вже точно почула вся Британія.

Черговий випущеної композицією зробилася «Bang» - в липні 1991 року. Сингл виявився реальним хітом! І фанати, і критики були у захваті. Перший для групи диск з`явився в кінці серпня. Основною його характеристикою стало різноманіття напрямків.

На диску можна було відшукати та мотиви американського гранджу (композиція «Slow Down»), і вітруальние "примочки", що нагадують My Bloody Valentine (композиція «Repetition»), і, звичайно ж, нікуди було подітися від попсових ноток (композиція «Bad Day »). У резюме розмов про диск стверджувалося, що майстерність учасників групи безсумнівно збільшилося.

Завершальна диск композиція «Wear Me Down» стала окрасою всього диска, так як відрізнялася глибоким звучанням гітарних рифів. Добрими вийшли пісні «Birthday» і «Sing». В цілому, диск став успішним, діставшись до 7 позиції в чартах. 1992 ознаменувався записом синглу «Popscene».

Який, втім, зайняв лише 32 позицію в чарті країни. Здавалося б, все складається не дуже вдало - немає нових хітів. Але ситуацію рятують гастролі по Японії, що мали надзвичайну популярність.

У Країні Вранішнього Сонця так не приймали нікого, крім Beatles. Однак після фортуна, мабуть, вирішила взяти паузу.

Повернувшись до Англії, учасники групи виявили, що всі напрацювання для запланованого диска пропали, а разом з ними зникло то матеріальну винагороду, що їм дісталося за перший диск. Молоді люди тяжко переживали подію.

Хто залив горе алкоголем, хто, і того хлеще, наркотиками. Музиканти стали дозволяти собі неприпустиме - напиватися перед концертами, що, звичайно, віддаляло від них фанатів.

Студія Food заявила учатнікам команди, що якщо так все продовжуватиметься, то їм доведеться розлучитися. На хлопців це подіяло отрезвляюще. І ось восени 1992 року вони, нарешті, почали працювати над новим диском.

Альбом був названий «Modern Life Is Rubbish» і був готовий до початку 1993 року. Стильові рішення диска були, як завжди, многочисл. Можна було відшукати мотиви сучасного блюзу в пісні «Miss America», арт-панку в композиції «Advert».

Повільно баладою звучала «Blue Jeans», вражала глем-роковими елементами «Chemical World». Як не можна більш оптимістичною виглядала «Sunday Sunday» і навпаки, задумливо сумною - «Resigned». Диск добрався до 15 позиції в національному чарті.

А осінь 1993 року пройшла під девізом гастролей по країні. Причому концерт на Reading Festival був проведений з чималим успіхом. Радісні, учасники групи взялися за "чаклунство" над наступним диском «Parklife». Диск в підсумку злегка скидався на «Modern Life Is Rubbish».

Однак він приніс групі звання суперзірок. І навіть зігнав з верхньої позиції чарта кумирів - Pink Floyd з диском «The Division Bell». Безсумнівно, це була перемога! «Parklife» були вручені численні нагороди.

Різні країни по всьому світу називали його кращим. Крім, втім, Америки. З`явився в першій половині 1995 року диск «The Great Escape» сприймався як етап.

Чи піде група далі у своїх успіхах або почнеться спад? Диск виглядав добре, хоча різноманіття напрямків знову присутнє. На початку його йшла сильна композиція «Stereotypes».

Потім слідували легка, але захоплююче ритмічна пісня «Country House», лірична «Best Days», завзята «Charmless Man». Участь духових інструментів робило оригінальної композицію «Fade Away». Весела «Top Man» чергувалася з глибокої по звуку «The Universal».

Сумна рок-балладка «He Thought Of Cars», що дивує мандоліною «Ernold Same», панкова «Globe Alone», наскрізь електронна «Yuko And Hiro» - як все це можна було вмістити в один диск? А тим не менше виявилося, що дуже навіть можна. І що звучить все це поруч дуже добре!

Гастролі по всьому світу додали групі ще більше популярності. Не піддалися знову ж таки лише США. З травня 1996 року група почала запис чергового диска. До осені робота була закінчена.

А на світ диск з`явився 20 лютого 1997 року, називався «Blur». музиканти залишилися вірні собі - поєднувати непоєднуване - це, безумовно, і є їх стиль. А ще вони дуже додали в звуці, вражав Грем Коксон своєю грою на гітарі.

На початку 1998 року в компанії Елборна «13» закипіла робота над наступним диском. Новинка була ще й у тому, що група вирішила розлучитися зі Стівеном стріт, який був весь цей час продюсером. Захотілося змін.

Три композиції учасники проекту задумали зробити з Вільямом орбіту. З ним музиканти зустрілися, роблячи ремікси для циклу «Bustin & Dronin». Співпрацювати з Уільімом сподобалося всім, так що він і став новим продюсером.

Дуже хороша риса виявилася у нового продюсера - надзвичайна тяга трудитися над матеріалом до переможного і, звичайно ж, самого кращого фіналу. Диск "13" практично весь оповитий мотивом розриву Елборна і співачки проекту Elastica Джастін Фрішман.

Елборн був автором багатьох композицій, ось і переносив своє особисте в творчість. Тому диск не можна назвати оптимістичним, швидше, з точністю до навпаки. Що, втім, послужило свого роду проривом.

Тексти наповнилися глибиною, а мелодії захоплювали слухача цілком і повністю.
Категория: Зарубежные музыканты | Добавил: Kiwi (08.10.2012)
Просмотров: 637 | Теги: 1993 року, 1990 року, «Modern Life, « Modern Life Rubbish », Bloody Valentine | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Вхід
Реклама
Скрипт
Автобіографії
  • Новости шоу-бизнеса [27]
  • Деятели культуры и искусства [9]
  • Исторические личности [2]
  • Зарубежные музыканты [167]
  • Зарубежные писатели [258]
  • Зарубежные поэты [95]
  • Научные деятели и ученые [47]
  • Политики и гос. деятели [6]
  • Украинские исполнители [11]
  • Украинские писатели [2]
  • Украинские поэты [4]
  • Наши проекты
  • Biografiya.com.ua
  • 24-job.com
  • Afishi.com.ua
  • Receptura.orlovline.com.ua
  • Reklama.Magazinodegdy.com
  • Статистика
    MyCounter - счётчик и статистика Рейтинг Сайта БИОГРАФИЯ.КОМ.UA TOPlist
    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0